Журнал Влада Кабасіна

У минулу суботу випадково познайомився з двома дівчинами. Нам з подругою дозволили зайняти VIP-зал у одному з клубів. А дівчата там танцюють.
Коротше кажучи, ми запросили їх за свій стіл, бо одним сидіти у великому залі – то якось… Не сумно, ні. Посиділи, побалакали дуже добре. Єві на 10 років менше, ніж Шері.
У подруги відкрилися очі тоді, коли я з Євою почав обговорювати проблему воєнкомату, з якої виходить, що вона не може поїхати за кордон. А Шері вдень має той вигляд, котрий забезпечує спокій, і ніхто не дасть “у морду”…
Бо вони – хлопці. Трансвестити. Яких у Києві всього 8 людей.
P.S. Подруга так і не змогла зрозуміти, і у розмові виникла якась така незрозуміла… лінія. Від якої Єва та Шері відмовились і пішли нарешті геть. Але усім було цікаво. І з того нема вороття…

Найвідоміший з фільмів Івана Пир’єва у якому знялася, як завжди, його дружина Марина Ладиніна. Зірки радянського кінематографу зробили кіно зовсім не для дати восьмого або дев’ятого травня. Бо було ще невідомо, коли скінчиться та несамовита бійня. Але це, мабуть, найкращий фільм 44 року. Бо він дуже добрий. Пир’єв завжди знімав гарні фільми, і у цьому, мабуть перевершив самого себе. Для тих людей, що пережили усе страхіття Другої Світової і Великої Вітчизняної війни це кіно було ковтком свіжого повітря.
Зі святом!

Є у мене зараз замовник. Досить розумний, щоб користуватися послугами професійного СЕОшника. Бо я є у цьому маркетинг-проекті. Все дуже просто. Потрібні гроші, і цей факт – загальновідомий. Тому модель дуже проста – спочатку ми стаємо як усі¹. Як усі – то дуже корисно. У тому сенсі, що іноді може не бути аргументації щодо пошукових ботів, Яндексу, Гугля та, наприклад Яху². Аргументація досить відома – все рівно звідки прийде клієнт. І дійсно – все відомо. Клієнт прийде. Але як і коли? Розкрутка сайту – річ досить тонка. Бо тепер я борюся не з виводом бізнесу на ринок, а з найбільш важливим фактом – чужими грошима.
(ще…)

1. Що для мене геть незрозуміле, бо одне з іншим ніяк не пов’язане. Як усі – то без грошей, тоді нащо я. (↩)
2. Що теж річ сумнівна. Бо жоден СЕОшнник ніколи не може дати гарантії щодо логіки програми, що відбирає цікаве, а це залежить від примхи чи приказу геть на інших рівнях (↩)

Цитата:
“– В обмен на место в списке?
– Не буду этого скрывать. Конечно оставшись за пределами большой политики, я чувствую, что мне не хватает Верховной Рады. И утром, когда просыпаюсь, я не нахожу себе места и не знаю, что мне делать.

– Чем же вы себя занимаете?
– Сажусь, читаю интернет, беру ручку, бумагу, начинаю рисовать квадратики, потом берусь их переставлять, анализировать ситуацию. И где–то к обеду у меня уже возникает четкая картина, что происходит.“

Немає слів. Кожного дня до обіду малювати квадратики, поки у голові не проясніє – то можна ідіотом стати…