Журнал Влада Кабасіна

Оце написав, та й подумав – а саме як я зможу українцям це пояснити?
Я люблю свою країну. Незважаючи на дуже примітивні обставини, що викликають у громади дитячі такі почуття, нібито в них іграшку забрали. Але де іграшка? І у гонитві за цяцьками дійсно відокремлюється образ мислючої людини.
Відомо, що в Україні, як і у москалів зосталися пережитки імперського мислення. Відносини – “пан” та “кріпак”. Коли ціна за будь що видрізняється від того продавець ти, чи покупець. Чи зостається у собівартості заради якості, чи навпаки – її розповсюджують нібито для того, щоб у одних викликати заздрість, а у інших – тугу.
(ще…)

Ех, застойні часи… Скільки людей ще й досі пам’ятають ціни на ковбасу, чи горілку… Скільки людей з придиханням розповідають про те, як воно все було здорово, і як все було у всіх, не то шо зараз! Прикрашають, ясна річ. Бо у 80-х і не було геть нічого. Вже стрімко йшов по СРСР семимільним кроком злий дідько “Дефіцит”.

(ще…)

Про 7 чудес світу усі чули? Та усі, не прикидайтеся.
А тепер є ще і 7 чудес України, реалізоване, як відкрите інтернет-голосування за звання самого-самого нашої Батьківщини. Наразі вже заключний етап, де можна вибрати 7 тих чудес з 21-ї позиції. Треба допомогти, що скажете?

Знайшов цікаве опитування про освіту. От дійсно – чи потрібна взагалі обов’язкова середня освіта? Якщо після неї все одно батьки за вступ платять від шести до двядцяти тисяч долярів “вчорну” за вступ до до ВУЗу, то нащо вона потрібна?
Якщо всі її мають формально, то чи означає це поголовну грамотність? Чи потрібно людині самій вирішувати, коли і скільки їй мати знань, як воно і є, де факто? Чи не замилює то очі суспільству, де кожен мріє стати всім, ким завгодно, але не професіоналом у своїй справі? Чи не є обмеженням, коли дитина має жагу знань, скажімо, до хімії, а іде після середньої освіти на “модний” юридичний? Чи суттєво це для періоду старшого покоління, коли зароблений “модний” диплом намертво прив’язує до куцої суспільної думки? Чи добре відносяться до своєї справи “зобов’язані” вчити всіх загалом вчителі?
Я не знаю відповідей на ці питання… Я не можу однозначно на них відповісти. Хоча сам є продуктом саме обов’язкового середньо-оствітнього базису. Тому для мене знахідка цього опитування і його результати на які є на цей момент – приголомшливі.

Оце другий день, як у мене вімкнено телевізора. За цей час я дізнався тільки три цікаві речі.
По перше, у країні ніхто, крім Януковича, не працює. Вся країна сидить на дупі, бідніє і чекає…
По друге, у Одесі чергові навчання наших військових з військовими з НАТО. Ну і маніфестації, звісно, є. “Янкі гоу хоум” і хоругви УПЦ (МП). То не цікаво. Цікаво те, що на два дні футбольного чемпіонату маніфестантів поменшало. Чоловіки поїхали дивитись, як “Динамо” розкатає “Шахтар”. Залишилися тільки вітреньківські жіночки у палатках на пляжу. Питання – до чого тоді цей цирк? Вам гидко до альянсу, чи футбол дивитись?
Ну і третє. Відоме діло по Калиновському, який відмазався 34 гривнями за два людських життя, не закрито. Це сказав якийсь генерал-полковник міліції на прес-конференції. Сказав, що так того діла міліціянти не залишать, і, попри все, доберуться до молодого покидька.

Поки Apple, зробивши триумф на американському ринкові з телепристроєм Apple TV, займається стрижкою купонів з iPhone, не менш відома Microsoft почала нову розробку – LiveStation. Зараз проект у стадії закритого бета-тестування. Основною “фішкою” є використання P2P-технологій. Ну подивимося, що воно буде.

А поки, один з приятелів поставив Windows Vista. Сподобалось. Дуже. Питав, чи дорого буде купити Macintosh з MacOS. Не тому, що не сподобалось, а тому, що працювати треба, а вона ще не дозволяє.

Дзвінок, Путін знімає слухавку.
— Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
— Харашо Міша, это действительно важная новость. А большая у вас армия?
— Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
— Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армии 100 тисяч людей, которые только ждут моего приказа.
— Холєра, я зара вам віддзвоню.

За якийсь час…
— Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
— Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разговора я увеличил армию до 200 тисяч человек.
— Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.

За якийсь час…
— Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
— Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
— Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.

Олексій Волохов (aka ProTurbo), коли я йому задавав питання щодо якоїсь фічі у MacOS X, обов’язково розповідав мені ще і про книжку, яку пише. Книжка планувалася не як підручник, а як легка для читання і розуміння оповідь про цю чудову операційну систему.
Книжки самої ще не бачив, але став за нею у чергу. :-)

Цікаву тему туалетів у старих містах використовують у Санкт-Петербурзі (Росія). Отакі от “ЛАЗ”и спецпризначення. По-моєму це не геніально, але дуже добре. Єдина річ – якщо вчора туалет стояв, то нема ніякого шансу, що він стоїть там і зараз. А якщо на нього невимовно розраховуєш?

Коротенька телефонна розмова журналістки “Рен-ТВ” і Романа Абрамовича з приводу його розлучення. Буде наука.