Ще один шедевр.

Чудовий мультик. Просто чудовий.

Le Monde Diplomatique – газета, що виходить у 20 країнах на 30 мовах і має півтора мільйона читачів. Німецькі дизайнери з «SpiekermannPartners» розробили новий вигляд видання. Дуже по-німецьки, бо толково – то не то слово. У такому вигляді, мабуть, навіть «Бульвар» можна було-б читати. Хоча у цьому випадку німцям, щось мені так здається, було-б соромно.

Київське «Ательє», як вони написали на самому сайті, «поклало плитку» для ді-джеєк Злати та Мері Джейн. Мені сподобалося. Жодної не побили. Дуже файно.

Я не дуже схильний до італійського дизайну. Воно якесь все недороблене трошки. Я, правда, що бачив? Ну сантехніку… Така собі. Є екземпляри, що в нас не продаються які дуже красиві. Але якість… Якщо дивитись на автомобілі – то взагалі… Пластик грубий, зазори у дверцят не виважені. Таке… Мабуть Феррарі кращі. Складається враження, що люди роблять дизайн для дизайну, і краса, елегатність та порив стали заручниками спраги накопичування і купівлі. Але ось цей будинок, що збудовано на півночі Італії на фото мені подобається.

Сонце завжди буде підкреслювати усі деталі приміщення, робити його живим, коли йому дають таку змогу. Таке вирішення для кровлі – дуже вдале, мені здається. З різних пород дерева, між якими причаїлося скло. Важка, але потужна геометрія, що чудово вписується у пейзаж.

Внутрішній простір модулюється теж єкспериментально і дуже цікаво, як на мене. Великі вікна контрастують з довгими кімнатами і переходами. Штучне свілто зроблено на підтримку до сонячного, щоб не збивав з пантелику своєю брутальністю. А у ванних кімнатах маленькі віконця. Гарний контраст.

Стіни, та використання дерева дуже на висоті. Зверніть увагу на сходи. Чудово.
Я не знаю, як буде жити у такому будинку. Можливо захочеться повісити на стіну якусь дрібничку, а воно буде висіти якось… Ну як завжди у моєму досвіді про італійський дизайн. Красиво, але тільки для того і зроблено.

Коли дизайн потрібен? Тоді, як є якась проблема. І не важливо яка. «Дизайн» перекладається, як «конструювання», а не як «мистецтво». І так мені здається, що у Європі є зараз декілька проблем, яких ми ще не розуміємо. Наприклад, як у потоці машин і скутерів на вулиці знати напевне, що отой хлопець у білому шоломі… чи отой… чи може… та деж він!
Вихід є. Шоломи повинні бути дуже різними і унікальними. Що, у данному конкретному випадку і зробила відома англійська компанія «Nexx Helmets» у колекції 2007 року. Здорово.

Ви коли-небудь бачили типографіку, як дуже силіний відео-прийом? Або кіно. Не має різниці. А от Жеррат Муді цим прийомом прекрасно володіє. По перше, я зіткнувся з ним на Ю-Тюбі, коли шукав кадри з «Кримінального чтива».
Але те, що я побачив… Дуже, дуже гарно.
Вибачайте за мат, з пісні слов не викинеш.