Журнал Влада Кабасіна

Найвідоміший з фільмів Івана Пир’єва у якому знялася, як завжди, його дружина Марина Ладиніна. Зірки радянського кінематографу зробили кіно зовсім не для дати восьмого або дев’ятого травня. Бо було ще невідомо, коли скінчиться та несамовита бійня. Але це, мабуть, найкращий фільм 44 року. Бо він дуже добрий. Пир’єв завжди знімав гарні фільми, і у цьому, мабуть перевершив самого себе. Для тих людей, що пережили усе страхіття Другої Світової і Великої Вітчизняної війни це кіно було ковтком свіжого повітря.
Зі святом!

Я тут у суперечку встряв декілька днів тому. З неї виникла інша. З самим автором. Людина має свої переконання, але є декілька моментів, коли він все-ж перегиба палицю. Ну то його совість, його світ і його життя.
Малюнки у нього гарні, десь на грані фолу деякі, але то, на мій погляд, не пагано. Хочеться, щоб він був трохи більш незаангажований у спілкуванні, але можливо він і сам те розуміє. Він все-ж таки людина. І така що дивиться і робить висновки. Як завжди потребуючи соціальної підтримки.
Ну, подивимось, що воно там буде надалі, але рука у нього тверда і він займається своєю справою віддано.
Мені сподобався.

Цікаво, кому спало на думку зробити сервіс, де б акумулювалися усі зміни усього веб-простору? То вам не YouTube навіть. То шось таке… Незрозуміло непізнане. Для мене то дійсно подорож у часі. Бажання та думки про досить важливі речі, які зараз стали вже більш досконалими, більш об’ємними. Я мабуть робив досить гарні ідеї, коли вони і сьогодні не муляють око і не здаються дивовижно незграбними, як більшість сайтів того часу.
На оцій, наприклад, роботі, що подав нижче, я зі злості закинув на довгий час саму ідею використовувати Інтернет. Я тоді багато чого змінив не тільки у своєму житті, але і у долях своїх любих друзів.
Історія…
Більш ніж 7 років тому, у двотисячному, Макс зробив цю стартову сторінку на новомодному Flash по моїй ідеї, та за суспільним управлінням Марини Кузьміної при підтримці Юрія Конака з боку традиційного дизайну. То була студія дизайну “Зебра”. На мій погляд – одна з небагатьох, що жила не тільки своїм розумом, але і коштом. Ця сторінка була початком великого сайту компаніі “Енран”, вельми шанованої, але не дуже шановливою на той час до маленьких і амбітних підриємств. І де-б я оце взяв, якби не той сервіс? Все давно загинуло десь на зруйнованих дисках та громадді робіт.
Того-ж часу я познайомився з Єгоркою. Який і дав мені змогу сьогодні зазирнути у минуле.

Можна подивитись роботи росіянина Артемія того-ж року. Різниця є? Я кращий, що скажете?

Він вже дорослий хлопець, і тоді мав дуже файну сторінку зі своїми роботами. Але в мене було краще. Що з того? Я живу, так гадаю, дуже правильно. Десь у серпні буде 20 років з того моменту, коли я своїм хистом заробляю собі на життя. Тому треба підготуватися – у серпні треба пригостити пивом друзів.

До речі, можна подивитися відомого мессенджера свого часу, і того-ж часу мою роботу. І не кажіть після цього, що в нас нема дизайнерів. Все є. Але менеджменту нема. ;-)

Отаке склалося портфоліо. Виявляється, усі ходи – записують. І я завжди був правий – нічого нема, крім часу. Не того, що на годиннику, а того, що минає.
Все інше – зайве.
Метушня.

Досить давно не ходив і не читав про усілякі дизайни хазяйських речей. Ну, там виделки, серветки – то зрозуміло. А от коли подивились на предмет і винайшли таке, що користування ним у один момент становиться найприємнішим у світі. Зрозуміло, що через деякий час і найдосконаліша річ стане не настільки досконалою, але той заряд культурного шоку, що вона зробить, дасть вже можливість на все дивитись з зовсім іншого боку.
То вам не каструлька “Цептер”. Нічого до них не маю, крім вкрай високої банальності. Поряд з таким.

Это слегка смахивает на страшные сны или творчество не совсем здоровых людей. Но это не так. Просто профессиональные художники берут истинно творческие работы. Детские. И добавляют им или, наоборот, отбирают “детскость”. Но, в общем, мне кажется интересно.

- Do You speak English?
- Дую, дую, и очень сильно дую.

На сайте “Трава в Киеве” вот ролик. Мне кажется, что вполне вероятно, произошел в Голландии.

Я думаю, что там уже от испарений такой приход…

Звонит какая-то девушка (Д) и отвечаю ей я (Я):

Д: Здравствуйте, а нам нужны услуги фотографа, чтобы сфотографировать для журнала фильтрА.
Я: Что за фильтрА?
Д: Ну фильтра!
Я: Какие фильтрА?
Д: Ну для воды!
(ще…)

Английское словцо не случайно. Это не художник – это уже шоумэн какой-то.

Оглядываться по сторонам совсем неплохо. Отдел ретуши и цветокоррекции компании “Юнивест-препресс” делают хорошее дело. Профессионально, но весело смотрят на наш любимый город широко открытыми глазами.

Изящно и очень хорошо. Как всегда бывает – особенно это видно на рекламе товара, рекламе не поддающегося.