Журнал Влада Кабасіна

Ходив оце інтернетом і зайшов на сайт одного хлопця, що зняв дуже оптимістичний фоторепортаж з першотравневої демонстрації у Москві. Так-так, я розумію, що ходити колонами на свято – то якось… Але все одно, молодь шла з такими плакатами, що і невідомо, до чого тут першотравень.
Ну а як-же! :-) Бо отой ребус я почав розгадував, але спіткнувся на знаку питання, і пішов далі, поки відповідь не прочитав у коментарях: “В-о-н-you-чая пі-пі-ська носорога”. Отак от. Поряд з добропорядним призивом “Будь ласка, не вбивайте Кенні!” :-)

Фестиваль видеопоезії “Зря”.
В. Горохов (65 кг). Все класно.
© “Крододіл”

Мої любі друзі інколи присилають мені усілякі “листи щастя”. Я спочатку доброчинно їх відразу викидав у корзину, бо помічати таку пошту, як спам – то якось некоректно по відношенню до друзів. Ні, вони ніколи не присилали мені усіляке барахло про гроші, чи виграші. Вони слали мені добрі листи – щоб щастя було. І, якось, нещодавно під завал роботи, близька подруга присилає листа від Далай Лами. І найшло…

(ще…)

Щось сьогодні ніч під знаком Woofer-а… :-) Так вийшло. Відпочивав від роботи – почав читати, перейшов на сайт, зрозумів, що дядько з Києва, взяв гарного лінка, почитав його друзів. І оце у коментарях до однієї притчі побачив іншу. До цього-ж добавив його блоґа до правої колонки свого… Бо після такого…

Мастера спросили, испытывал ли он когда-нибудь разочарование оттого, что его усилия приносят меньше плодов, чем ему хотелось бы. В ответ Мастер рассказал историю об улитке, которая начала взбираться по вишневому дереву холодным, ветреным днём запоздалой весны.
Воробьи на соседнем дереве от души потешались, глядя на неё. Затем одни из них подлетел к ней и спросил:
— Эй, ты, разве не видишь — на этом дереве нет вишен?
Не прерывая своего пути, малютка ответила:
— Будут, когда я туда доберусь.

Так що, прошу любити та жалувати. Тепер, ще і познайомитись не пагано-б було. Бо гарна людина.

Олег Борисов поставив перед собою завдання – зробити сервер. Про це я прочитав на Lifehacker. Він пояснює, чому саме, але мені здається, що міг-би зробити і краще. Наприклад сервер не тільки для себе, а ще й для сусідів. Сусідам дати доступ до кіно, музики, якщо потрібно, то і інтернет. Штатна поставка навіть не серверної Тигри все це вміє.

Я так прикинув трошки, скільки така реалізація коштувала йому… Десь до 550 долларів. Якщо докинути туди що всі задіяні ним програми безкоштовні, а сервер Apache, PHP та MySQL вже встроєні в систему, то мови про “теж саме” під Win-платформою вже не може бути. Linux – можливо, але я гадаю, що налагодження його довге, і потребує досконалого знання. А тут – дійсно сервер для дому, для сім’ї. Дешево і без зайвого клопоту.

На сьогодні, якби мені потрібно було-б зробити подібне, я-б брав МакМіні (можливо навіть б/у вже за 760$), який взагалі можна було-б сховати за сміттєпроводом у малій коробці, або взагалі не виносити його з хати, бо він не шумить, але то деталі. Всеж ці деталі ліквідують потребу у слабких ланках цього експерименту – китайських кулерах, сигналізаціі, та домовленостей з ЖЕО тощо.

Але зробив, і молодець!

Ви бачили-ж леопарда? Красунчик, чи не так? Кішка велика, дика, і мабуть для її кошачих ігор треба стільки місця… А от компанія “Lifestyle Pets” винайшла нову зовні схожу породу домашніх кішок. Ashera™. Оцей трейдмарк, що там стоїть смотриться дивно, як для породи тварин. Абсурд якийсь, але кішка все одно красива дуже.
Стоїть вона небагато – 22 тисячі долари, і поки-що таких було продано усього дві. Одну – у Росію.
Взяв у Алекса Екслера.

Отакий веселий обмін. Як і всі відео-ролики Apple цієї серії.

Смішна картинка. Мабуть сьогодні ляжу раніше.

“Вітя, ти-ж нє у мєня еті дєньгі бєрьош… (регіт в залі) Ти-ж іх у шахтьоров бєрєш… (дужчий регіт)”
Дякую Єгорку за наводку… :-)

- Вибачте, але я не розумію, яка нарешті машина Вам потрібна!?
- Ну що ти не розумієш? Я-ж тобі кажу – компактний спортивний сімейний позашляховик для перевозу меблевого гарнітуру!