Журнал Влада Кабасіна

Не любив багатих все життя до трясці,
С дитинства здавались мені у масці,
І звідки звалилось на них багатство,
В результаті якого такого гадства?

Жив один з них у нас в під’їзді,
На козирній тачці, падлюка, їздив,
Не можна сказати, що його любили,
І дяка Богу, в вівторок прибили.

Якщо чесно – не жаль мені гада,
Тому що, блядь, красти не нада,
А як воруєш – то будь скромнішим
І не вважай себе розумнішим.

Але не буду брехати всім і кожному,
Що сам не хтів я стати заможним,
І хоча з грошима повна лажа,
Я буду багатим і дуже даже.

А нащо, спитаєш, мені оті бабки?
Щоб кролячу ту не носити шапку,
Щоб бабі шубу купити з норки,
І щоби хата була в Нью-Йорку.

Щоб по нових барах мотатись на ніч,
Щоб сусіди вклонялися, як побачать,
Щоб в такому-же їздити автомобілі,
Щоб в такий-же вівторок мене прибили.

© невідомого. Переклад – мій.

[lang_uk]Статтеві війни "The Mail on Sunday"[/lang_uk][lang_ru]Войны полов "The Mail on Sunday"[/lang_ru]    | [lang_ru]35 литров пива.[/lang_ru][lang_uk]35 літрів пива.[/lang_ru]    | Томас    | Миу Мау    | 33 сказки    | Интенет ТВ    | Книжная Кама-Сутра    |

Цей запис зроблено у 28 Грудень 2007 о 14:57 та розміщено у Звідусіль. Опублікував Влад Кабасін Ви можете читати усі коментарі за допомогою RSS 2.0 бюлетня. Ви можете залишити свій коментар, або скористатися зворотнім посиланням (trackback) з вашого сайту.