Правове поле.
Постійно у пресі, радіо та телебаченні можна почути заяви, що президент Ющенко – м’якотілий, не впевнений у собі, і «всьо просрал». Спочатку і мені так здавалося. Але тепер я іншої думки. І згодний з Ґілбертом Греєм, який написав статтю для JeyNews, по суті.
Це єдина людина, що знаходиться і приймає рішення саме у правовому полі. Він вміє чекати, і він не зробив жодної помилки зі огляду Президента Європейської Країни.
Влада в нас завжди була дуже корумпована. І не можна сказати, що у країнах «розвиненої демократії» з цим справа інакша. І цій людині так, чи інакше, хоче, чи ні, а потрібно домовлятися з тими чи іншими корупціонерами.
Але ми, саме кожен з нас, бачить у ньому тільки можливість використати брутальну силу, як ми чекали і від його попередників. Сповідуючи тим самим просту «пацанську» психологію – траба дати по зубах, щоб дійшло, до такого краю, що можна вже і не давати, і так всі знають. Але саме ті совкові керманичі своїм керівництвом, як на великому бюджетному заводі, і «довели» країну, що з того завода все продається окремо. Всі багаті, всі при тачках і хатах, а грошей нема. І це не завод. Бо з заводу можна спокійно звільнити з будь-якої посади, і взяти скільки завгодно керівників з інших заводів. А де їх взяти у країні?
Це саме політика. Зробити так, щоб галаслива улюблениця толпи не мала можливості популістських дій на керівній посаді, але так, щоб вона те зрозуміла. Щоб зажершийся міліардер не «купив» повноваження Ради, але зрозумів, що витрачає свої любимі гроші не туди. Щоб друга людина у державі була тим, кого він використав у «війні за крісло», але доказав потихеньку цьому брутальному чоловіку своє місце, де той може перед своїми у калюжу гепнутись тільки через власні помилки, і той, здається, зрозумів. Щоб іноді навести шорох такий, щоб люди вже не оглядались постійно по сторонах при криках «вовки!». Щоб ті-ж люди мали змогу постійно кричати, лаятись, поки їм самим не набридне цим займатись.
Далекоглядний чоловік. Він підходить до процесу саме як фінансист – його цікавлять перспективи більше ніж плани. Стратегія над тактикою.
Будує демократію. Не самий найкращий спосіб керувення, як казав Черчілль. Але кращого не придумали.
Хозяйке на заметку | Конституція. | Реклама фарби | "Олімп" та Валуєв. | Злата та Мері Джейн. | Сервер на Macintosh. | Притчі. |


(Ніхто не оцінив)
Українська
Русский
19 червня 2007 at 9:26
це точно. політика – мистецтво компромісів
22 червня 2007 at 2:48
Так, але президент, я вже це бачу, дуже добре усе спланував. Якщо взагалі можна щось планувати. Я так не вмію, і воно здається тільки випадковим. У гарного фінансиста проект працює, як і у гарного керівника – без його негайних авральних дій і завжди. Навіть без нього самого. І на безмежно велику кількість людей.