“Ми – бидло”.
BBC приїхали знімати передачу “Any questions?”1 до Донецька… Вона відбулася вчора, і з цього приводу вже є стаття. Там живуть такі самі люди, як і ми. Просто їх турбують трохи інші речі. Мені не сподобалась назва статті, бо “Ми” то дуже крикливо і якось дуже… Нібито він мав на увазі усіх, навіть мене. І приземлено “до плінтуса” до такого ступеня, що і сама стаття – щось неймовірно заплутане. Хто там був2, що там сталося, кореспондент так і не пояснив. Ні, він трошки розповів про загальні почуття і проблеми, але то зрозуміло із його спілкування з якоюсь тіткою в маршрутці, а не з опису самого шоу.
Коротше кажучи, якийсь там бордель таки стався, і “цирк на дроті” знову піде на телебачення, знайде своїх прихільників і противників. Біда в тому, що так воно і буде, бо там, на сході країни дійсно є імунітет, який дозволяє саме таким чином спраймати політику та масс-медіа. Навіть сама розумна людина все-ж зостається людиною, зі своєю історією, в якій де-інде є зустріч з гопотою і первинні інстинкти так і пруть. Не хотілося-б знову піднімати твори Леся Подерв’янського, бо вони, як застарілі вже. Як машина часу, де хочеться нажати кнопки “2012″ замість “1991″.
Оце і дружина мого старого друга вже з іншого приводу знову сказала “Ху із ху”. Привід суттєво свій – також щось про політику. Але і я оце про політику пишу, бо мені набридли усі ці балачки навколо “властьімущіх” і нібито підливаю у вогонь… Політики такі самі, як і ті люди, що навколо мене. Як і я сам. Це називається – прозріння. І тут я абсолютно згоден: “Будь-яку драму варто довести до фарсу. Тоді вона перестає бути драмою.”
- В українській редакціі – “Коло запитань“ (↩)
- Він, звісно, назвав прізвища, але тим самим не пояснив, а навпаки – заплутав остаточно (↩)
Першотравнева демонстрація у Москві. | Записник повинен бути у порядку. | Цікава тема. | "Посвячення в OSX" | Війна. | Неологизмы. | LiveStation. |


(Ніхто не оцінив)
Українська
Русский