Невеличка порада…

Так собіНічогоДобреДуже добреВідмінно! (Ніхто не оцінив)

Ось що пише грамотна людина, котра, як я знаю, працює у державних соціальних службах:

«якшо десь працюєте офіційно, із записом в трудовій книжці – і з якихось там причин надумали звільнятися…

то не робіть таку дурницю як роблять всі – пишуть формулювання “за власним бажанням”
ні в якому разі так не пишіть!
то дуже велика дурниця і має багато негативних правових наслідків стосовно відношення служби зайнятості до вас.
просто тоді втрачається право на допомогу по безробіттю, верніше не втрачається, а дуже далеко відкладається, і становитиме дуже і дуже значно меншу суму ніж була б в іншому випадку:)

яка альтернатива?
та дуже просто:) законодавство дозволяє сформулювати той самий акт як “за згодою сторін“.
і всьо. кілька слів записали по-інакшому, а уже страшенний виграш….

і, шо головне, ніхто з тих хто про це знає ніколи цього не пояснить тим хто не знає:) отака взаємопідтримка в крові у українців: якшо я на цьому обпікся то нехай інші тоже обпечуться….

короче – будьте грамотні і діліться такими-от корисними порадами із ближніми своїми:)»

© g_i

P.S. Навіть коли не думати про ту службу зайнятості, допомогу тощо, то порада досить корисна. Одне діло, коли ви переїжджаєте до іншого міста, чи змінюєте соціальний статус, коли це дійсно лише ваше бажання – то одна річ. А коли вас мордували на роботі, не платили за переробки і це вам набридло до такої, що з’явилося бажання – то вже геть інше. Або ви такий гарний, що компанія завжди була вам немов оселя, а тепер щось заважає подальшим відносинам – то теж вихід. Усі морально можуть зостатися на своїй стороні. І закон це дозволяє. До речі, то не українці такі. То совдепія так навчила – ніколи нікому нічого, бо усе роздаш і в самого нічого не буде. І лікарі такі, і юристи.




Very. Very pop. Very pop-art.    | Бывает.    | Афганский клен.    | Реформа языка.    | Ranchero MarsEdit    | Тут буде міста сайт.    | Две работы.    |

Залишити коментар